Бойніцький замок

Бойніцький замок, мабуть, найвідоміша казка, яку має словацька архітектура. Стрункі вежки, стрімкі дахи й подвір’я над містом Бойніце виглядають наче вирізані з долини річки Луари, і саме такий був задум їхнього творця. Він належить до найвідвідуваніших пам’яток Словаччини, а для гостей Glamping Resortu це одна з найвдячніших поїздок на пів дня чи цілий день, лише 19 хвилин автомобілем від резорту.

Казковий замок за французькими взірцями

Нинішнього вигляду замкові надав граф Ян Франтішек Палфі, який від 1889 року перетворив початково середньовічну фортецю на романтичний неоготичний замок. Натхнення шукав у французьких замках на Луарі та в італійській архітектурі, яку добре знав як колекціонер мистецтва. За інтер’єрами й оздобленням наглядав особисто, тому результат справляє враження суцільного мистецького твору, а не перебудованої фортеці. Завершення він, однак, не дочекався: помер у 1908 році, а роботи скінчилися лише через два роки. Від 1970 року замок є національною культурною пам’яткою, ним опікується Slovenské národné múzeum (Múzeum Bojnice).

Від грамоти 1113 року до Палфі

Історія місця сягає задовго до палфіївської перебудови. Перша письмова згадка походить із 1113 року із зоборської грамоти, коли тут стояла ще дерев’яна фортеця. Почергово ним володіли Познановці, від 1302 року й до своєї смерті у 1321 році Матуш Чак Тренчанський, у 15 столітті замок пов’язують із королем Матяшем Корвіном та його сином Яном Корвіном, згодом із Турзовцями, а від середини 17 століття з Палфі. Ті лишалися власниками аж до 20 століття. Трагічною межею стала пожежа у травні 1950 року, яка пошкодила вежі, проте замок вдалося відновити, і невдовзі він відкрився для відвідувачів як музей.

Що ви побачите на екскурсії

Внутрішній простір замку не менш вражаючий, ніж його силует. Класичний маршрут проведе вас графськими покоями із Золотою залою, залою Гуняді з бароковою люстрою та неоготичними інтер’єрами Середнього замку аж до родинної усипальні графа Палфі. Найцінніший скарб це готичний Бойніцький вівтар 14 століття в замковій каплиці, єдиний повністю збережений твір флорентійського майстра Нардо ді Чоне. Саме в деталях, касетних стелях, різьбленому оздобленні та колекціях видно, скільки зусиль Палфі вклав у замок.

Печера під замком і замковий колодязь

Одне з вражень, яке зазвичай найбільше дивує і дітей, і дорослих, приховане під землею. Під замком розташована природна травертинова сталактитова печера, кругла зала діаметром 22 метри, приблизно 26 метрів під четвертим подвір’ям. Її знову відкрили у 1888 році, коли під час палфіївської перебудови чистили замковий колодязь. Мешканці фортеці знали про неї задовго до того, вона слугувала їм схованкою і запасом води. Сьогодні це найбільша доступна травертинова печера Словаччини, а на її дні виблискують два озерця. Перейти з пишних зал просто до холодної печери в скелі це несподіваний контраст, який робить екскурсію чимось більшим, ніж оглядання меблів.

Липа короля Матяша

Одразу біля входу на територію росте Липа короля Матяша, охоронюване дерево й одне з найвідоміших у Словаччині. За переказом її у 1301 році посадив Матуш Чак Тренчанський, а ім’я вона отримала від короля Матяша Корвіна, який нібито бенкетував під нею та скликав сейми.

Архіваріус бойніцького музею Марек Пучик проте поставив легенду під сумнів. Від правління Корвіна збереглося майже 15 000 грамот, і жодну не було видано в Бойніце. До того ж маєток король здобув лише у 1485 році, а останні роки життя провів у походах в Австрії. Не піддається перевірці й вік дерева: найдавніша задокументована згадка про нього походить із 1726 року, а оскільки липи нарощують нову деревину поверх старої, не допоможуть ані річні кільця, ані радіовуглецеве датування. Отже, переказані сімсот років це оцінка, а не дані. Навіть назва не первісна: у 19 столітті на листівках дерево називали також Липою Ракоці. Хай там як, це вдячне місце для фото ще перед купівлею квитка.

Замкові події та вечірні екскурсії

Бойніцький замок довго уславлював Міжнародний фестиваль привидів і страховиськ, однак після чверті століття він завершився. Його місце посіли нові події: театральний Фестиваль замкових історій, який оживляє романтичну історію замку та його останнього графа, і сезонний Казковий замок із щороку іншою темою. Дуже популярні також вечірні екскурсії з провідником в історичному костюмі, нерідко лише при свічках, а в грудні адвентна програма. Якщо хочете відчути замок інакше, ніж удень, варто стежити за календарем подій на сайті замку, бо терміни й теми змінюються щороку.

Практичні поради перед відвідинами

• Час: сам замок оглянете за пів дня, на всю територію разом із зоопарком відведіть цілий день.
• Вхід і години: різняться залежно від обраного маршруту та сезону, знижки діють для дітей, студентів, пенсіонерів і власників дисконтних карток. Актуальні ціни та години роботи завжди перевіряйте на офіційному сайті замку, вони змінюються протягом року.
• Квитки: усередину заходять лише групою з екскурсоводом, тож у високий сезон варто купити квиток онлайн заздалегідь.
• З дітьми: експозиції найбільше оцінять старші діти, але печера та подвір’я захоплять і менших.
• Паркування: платні паркінги розташовані просто під замком і в години пік швидко заповнюються. Відвідувачі радять приїжджати зранку або пізніше по обіді, так уникнете натовпу й очікування.

Поєднати з іншими порадами в околиці

Бойніцький замок можна зручно поєднати з іншими місцями в околиці, доступними з Glamping Resortu. Менш ніж за двісті метрів від головного входу до замку лежить Національний зоопарк Бойніце, найстаріший зоопарк Словаччини, тож замок і тварин устигнете за один день. Любителям історії радимо також руїни замку Сивий Камінь, а якщо захочеться чогось смачного, поруч є господарство з відзначеною бринзою з-під Втачника.